тиснути — тисну, неш, Св. Тиснути, налягати, давити; натискати … Словник лемківскої говірки
тиснути — [ти/снутие] ну, неиш; мин. тис, ти/сла і нуў, нула; нак. ние, с(‘)н іт … Орфоепічний словник української мови
тиснути — I 1) (про одяг, взуття тощо бути тісним), стискати, стискувати, душити, здушувати, давити, муля[и]ти Пор. натерти 2) (перев. неприємно діяти на органи людини на груди, голову, мозок тощо), стискати, стискувати, стиснути, тіснити, душити,… … Словник синонімів української мови
тиснути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стискати — I = стиснути 1) (щільно з єднувати що н., зводити докупи), стискувати, затискати, затискувати, затиснути, стуляти, стулити, зціплювати, зціпити; заціплювати, заціпити, стинати, стяти, зітнути (зуби, губи) 2) (тримаючись за що н., торкаючись кого… … Словник синонімів української мови
давити — I (на кого що, кого що із силою налягати на когось / щось; налягати своєю вагою), надавлювати, надавити (на кого що), тиснути, натискати, натискувати, натиснути, надушувати, надушити, придавлювати, придавити (кого що), придушувати, придушити… … Словник синонімів української мови
тіснити — 1) (кого що й без додатка примушувати відходити, відступати тощо), відтісняти, відтіснити, тиснути, натискати, натискувати, натиснути, насідати, насісти (на кого що й без додатка), налягати, налягти (на кого що й без додатка); напирати, наперти… … Словник синонімів української мови
Скорина, Франциск — русский ученый начала ХVI в., переводчик Библии, положивший начало западнорусского книгопечатания. Точных биографических сведений о нем сохранилось немного. Его родина Полоцк, на что указывает, напр., очень частое прибавление им самим к своему… … Большая биографическая энциклопедия
витискати — I в итискати див. витискати. II витиск ати а/ю, а/єш і вити/скувати, ую, уєш, недок., ви/тискати, аю, аєш і ви/тиснути, ну, неш, док., перех. 1) Витісняти що небудь, натискаючи на нього. || Натискаючи на що небудь, видушувати з нього щось. 2)… … Український тлумачний словник
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
